Учора у Франції відбувся перший тур муніципальних виборів, на яких очікувано багато голосів узяли кандидати від ультраправої Front National. Guardian повідомляє, що по країні в цілому FN узяв 7%, але в окремих місцях вони обігнали соціалістів і навіть розгромно перемогли, ще в першому турі, у одному невеликому містечку. Після другого туру їхні мери займуть посади ще в кількох містах, швидше за все. Марін Ле Пен уже заявила, що це "кінець двопартійної політики у Франції".
Успіх FN можна пояснити тривалою економічною стагнацією і невдачами Франсуа Оланда. Але подібні партії дедалі краще почуваються і в інших країнах, навіть там, де ситуація з економікою більш обнадійлива. Це факт неприємний сам по собі, але для України він неприємний значно більшою мірою. По-перше, всі ці праві партії - євроскептичні. Вони не хочуть розширення Євросоюзу, безвізового режиму з "бідними сусідами" та використання їхніх європейських податків у якості фінансової допомоги для поповнення казни далекої східної країни. По-друге, серед європейських правих чимало друзів Путіна. Їх тішить присутність консервативної, авторитарної, гомофобної і ворожої глобалізації великої країни поруч із Євросоюзом, для них путінська Росія - одна з перспективних моделей розбудови держави. Окупацію Криму вони вважають прикладом того, як країна реалізує свої національні інтереси і водночас втирає носа ліберальному чистоплюйському Заходу. (Росіяни відповідають взаємною симпатією). Тому посилення правих у Європі автоматично означає посилення антиукраїнських настроїв у тамтешній політиці. При тому що проукраїнські настрої там, за кількома винятками, і зараз не особливо потужні.
На тлі зростання підтримки правих у Європі популярність "Свободи" та "Правого сектору" в Україні видається лише вираженням загального тренду, причому далеко не найсильнішим вираженням. Коли деякі західні ліваки та "антиімперіалісти" істерично кричать про Neo-Nazis in Ukraine, хочеться попросити їх звернути увагу на зростання Neo-Nazis ближче до дому - у Франції, Фінляндії, Голандії і багатьох інших країнах.
Дані взято з "Вікіпедії", повна таблиця тут. Успіхи різних правих партій важко порівнювати: хтось із них більш поміркований, хтось, навпаки, за один крок від неонацизму і має своїх вуличних бойовиків, як наші праві. У Швейцарії, хоч вона й посіла ганебне перше місце в рейтингу, перемога на виборах не дає партії великого впливу через особливості політичної системи.
Але підтримка ультраправих продовжує зростати. Останні соцопитування щодо виборів у Європарламент пророкують австрійській "Свободі" 22% (проти 20% на останніх національних виборах), Front National - 21%, грецькому "Золотому світанку" - 11% і так далі. "И эти люди запрещают мне ковыряться в носу?"
Не те щоб на загрозу від українських правих не треба зважати. Вона є і на цей момент сильніша, ніж у ЄС, враховуючи такі "обтяжуючі обставини", як свавілля "Правого сектору" (з православним зриванням рок-концертів, якщо взяти тільки останній приклад) та важливі урядові посади у "Свободи". Але соцопитування показують, що в народі всі ці радикальні товариші, взагалі-то, не дуже популярні. "Свобода" має рейтинг 6.5%, Ярош і Тягнибок у президентських перегонах мають разом іще менше. Ультраправі в уряді - не новина для Європи, таке було в Італії та Австрії. Входження Freiheitliche Partei в австрійську владу свого часу теж викликало великий переполох, але нічого фашистського вони не змогли зробити (якщо й хотіли), зате наробили інших дурниць і в наступних виборах набрали у два з половиною рази менше голосів. Підозрюю, що нашу "Свободу" чекає подібна доля.
Так що є надія, що ніякий фашизм в Україні не встановиться. Особливо якщо ми будемо й далі боротись проти авторитарних, цензурних, ксенофобних і просто гопницьких ініціатив та дій "Свободи" та "Правого сектору" (не забуваючи й про інші партії, які в цьому всьому також помічені).
